У сучасному світі, який характеризується глобалізаційними процесами, технологічними трансформаціями та поліваріантністю культурних форм, музичне мистецтво постає не лише як естетичне явище, а як важливий носій ціннісно-смислових функцій. Ціннісно-смисловий аспект музики охоплює внутрішній зміст, інтенціональність художнього висловлювання, а також здатність формувати й транслювати смисли, що виходять за межі звукової тканини. У цьому сенсі музика виконує не тільки емоційно-комунікативну чи естетичну функцію, а й аксіологічну, символічну, екзистенційну та ідентифікаційну.

У сучасній соціокультурній дійсності спостерігається посилення запиту на глибинні сенси, що здатні об’єднувати індивідуальний досвід із колективними формами свідомості. Музичне мистецтво, як форма символічної комунікації, стає простором, де конденсуються культурні коди, національні архетипи, екзистенційні переживання. Зокрема, в умовах інформаційного перенасичення й віртуалізації досвіду, музика дозволяє здійснювати рефлексію та пошук смислу буття. Таким чином, ціннісно-смислова функція музики виявляється в її здатності бути засобом духовного самоствердження, ціннісного орієнтування, а також виявом культурної пам’яті.